Основи арабської кухні

arab food 1arab food 2

Таємничість арабскої культури навіює романтику, викликає подив та захоплення у жителів кам’яних джунглів. Букет ароматів та яскравих кольорів східних страв радо сприймають представники інших національностей. Сьогодні арабська кухня стала одним з фуд-трендів у Європі.

Найстаріша арабська куховарська книга “Вусла іла Іхабід”, датована 703 роком, проголошує, що, оскільки велика частина земних радощів полягає у задоволенні, яке люди отримують від їжі та напоїв, то треба віддавати їм належну шану.

Арабська кухня включає велику кількість страв різних країн: від Єгипту до держав Магребу (Мавританія, Марокко, Алжир, Туніс, Лівія).

Тож мандрівника, який прямує від Єгипту до Мавританії, неодмінно здивують традиційно багаті і колоритні східні столи.

Їдять араби багато, віддаючи перевагу стравам із густою консистенцією: м’ясні супи із квасолею, рисом, горохом, тушковану у томаті птицю, полюбляють вони плов та смажене м’ясо. Особливе ставлення у арабів до баранини, ягнятини та курячого м’яса. Свинину араби не вживають зовсім, через релігійну заборону.

Калейдоскоп смаків

У Ємені дуже популярною стравою є смажений баранчик, якого фарширують рисом, родзинками, мигдалем та прянощами.

У Лівані Вас обов’язково пригостять куббою – смаженими або вареними м’ясними кульками. Тут страви з м’яса щедро начиняють цибулею, часником, оливками, перцем та корицею. Також популярністю користується пшенична або кукурудзяна каша бургуль. Під час урочистого застілля бургуль викладають пірамідою, заправивши жиром та прикрашаютьмаленькими шматочками м’яса. Ще одна улюблена каша – із борошна. До неї додають оливкову олію, стручковий перець, а також пасту з фіників. Така каша може зберігатися протягом року.

Запах прянощів

Основний акцент у кухні країн Магребу – спеції. Місцеві жителі не жалкуючи приправляють страви травами, листям, квітковими бутонами, насінням рослин, у тому числі й дикорослих. Арабській кухні притаманні неочікуванні поєднання прянощів, що надають страві особливого аромату. Та їжа не повинна обпікати гостротою, основне завдання спецій – лише відтіняти, а не перекривати смакові якості продукту. Основні приправи – шафран, тмин, імбирь, кориця, чорний та червоний перець. Гострий червоний перець, зазвичай у поєднанні із солодким перцем, використовують у м’ясних та рибних стравах, часто додають до соусів. Також, спеція додоє стравам гарного червоного кольору.

Чорним перцем, якправило змішаним з мускатним горіхом, приправляють м’ясні страви. Мароканці, при смаженні м’яса на вугіллі, додають суміш чорного і білого перцю у поєднанні з імбіром.

Найвишуканіша спеція в арабскій кухні – шафран. Він додає страві смак, аромат та насичений жовтий колір. Його додають до рагу, курки, риби. Араби використовують як мелений шафран, так і тичинки. Подрібнений варіант – для м’яса, а тичинки – для супу і риби. Шафран у страві має бути єдиною приправою.

Ще одна особлива спеція – тмин. Його додають у супи, особливо зварені з бобових. Араби рекомендують додавати тмин незадовго до закінчення процесу приготування страви, щоб спеція не втратила свій аромат.

Обід як ритуал

Обід для арабів – це не просто можливість смачно поїсти. До трапези потрібно підходити серйозно, із шаною ставитися до їжі та кухаря, який приготував вишуканий стіл. Перед обідом читається молитва. Обід обов’язково включає першу, другу страву, а на остаток чай або каву з десертом.

Трапеза починається із наваристого супу. Традиційний для магрибіанської кухні суп “харіра” вариться на бульйоні із овочами та бобами, із великою кількістю прянощів, що надають йому червоно-охристого кольору.

Другою стравою є “тажин”. Це м’ясне рагу із спеціями, яке готується у глиняному горщику. Страва подається із овочами та хлібом. Традиційно в країнах Магрибу використовують глиняний посуд із національним візерунком.

Жодна трапеза не відбувається без кускусу – каші, що готується на пару. На кускус викладають суміш із тушкованого м’яса, гороху, горіхів та овочів. Їдять кашу руками, роблячи із неї невеликі кульки.

Трапезу араби полюбляють завершити чорним чаєм. Чай для жителів Магрибу є одним із найважливіших напоїв. Заварюють його у високих срібних чайниках, вживають гарячим, додаючи м’яту (вона трохи охолоджує у спекотну погоду).

Також можна віддати перевагу каві, яку тут готують без цукру із додаванням молока та різних спецій: кардамону, гвоздики та мускатного горіха. Каву готують виключно у мідному чи латунному посуді. Зварену каву передають за столом по старшинству. Почесним гостям каву пропонують тричі, і, якщо Ви попросите четверту філіжанку цього напою, то порушите норми пристойності.

На десерт араби полюбляють смакувати бахлаву – горіхове тістечко, макруд – трубочку із фініковою начинкою, класичну пахлаву та шербет.

You might also like

Як правильно вживати свіжовичавлені соки

Свіжовичавлені соки потрібні кожному з нас. Це скарбниця вітамінів і мікроелементів, які вмить засвоюються. Але, при вживанні фрешів, необхідно дотримуватися декількох правил. Необхідно пам’ятати, що свіжовичавлені соку – це зовсім не напій

Музика Тунісу

Традиційна національна музика Тунісу, що називається «малуф» (malouf) і є одним із найцікавіших явищ у культурному житті тунісців. Заслуговує на увагу історія розвитку традиційних стилів. Під впливом культур інших країн

Фальяс – валенсійське свято весни

  Саме у валенсійців є особлива традиція прощання з зимою, яка приваблює численних туристів. Фальяс – це урочисте спалювання величезних ляльок у ніч з 19 на 20 березня. Бо саме

0 Comments

No Comments Yet!

You can be first to comment this post!